Свадебный портал - свадьба без хлопот.

Сімейне життя

Їжачок. Історія про марною суєті

Славік притягнув їжачка в шапці, побіг до дивана, на якому лежав тато з розкритою газетою, і, задихаючись від щастя, закричав:
— Тату, дивися!

Папа відклав газету і оглянув їжачка. Їжачок був кирпатий і симпатичний. Крім того, папа заохочував любов сина до тварин. Крім того, папа сам любив тварин.
— Хороший їжак! — сказав тато. — Симпатяга! Де дістав?
— Мені хлопчик у дворі дав, — сказав Славко.
— Подарував, значить? — уточнив тато.
— Ні, ми обмінялися, — сказав Славко. — Він мені дав їжачка, а я йому квиток.
— Який ще квиточок?
— Лотерейний, — сказав Славік і випустив їжачка на підлогу. — Тато, йому треба молока дати..
— Постривай з молоком! — строго сказав тато. — Звідки у тебе лотерейний квиток?
— Я його купив, — сказав Славко.
— У кого?
— У дядечки на вулиці... Він багато таких квитків продавав. По тридцять копійок... Ой, тато, їжачок під диван поліз...
— Почекай ти зі своїм їжачком! — нервово сказав тато і посадив Славіка поруч з собою. — Як же ти віддав хлопцеві свій лотерейний квиток?.. А раптом цей квиток щось виграв?
— Він виграв, — сказав Славік, не перестаючи спостерігати за їжачком.
— Тобто як це — виграв? — тихо запитав тато, і його ніс вкрився крапельками поту. — Що виграв?
— Холодильник! — сказав Славік і посміхнувся.
— Що таке?! — Тато якось дивно затремтів. — Холодильник?!.. Що ти мелеш?.. Звідки ти це знаєш?!
— Як — звідки? — образився Славко. — Я його перевірив по газеті... Там перші три цифри збіглися... і інші... І серія та ж!.. Я вже вмію перевіряти, тато! Я ж доросла!
— Дорослий?! — Тато так зашипів, що їжачок, який виліз з-під дивана, від страху згорнувся в клубок. — Дорослий?!.. Міняєш холодильник на їжачка?
— Але я подумав, — злякано сказав Славик, — я подумав, що холодильник у нас вже є, а їжачка немає...
— Замовкни! — закричав тато і підхопився з дивана. — Хто?! Хто цей хлопчик?! Де він?!
— Він у сусідньому будинку живе, — сказав Славік і заплакав. — Його Сеня звуть...
— Йдемо! — знову закричав тато і схопив їжачка голими руками. — Йдемо швидко!!
— Не піду, — схлипуючи, сказав Славко. — Не хочу холодильник, хочу їжачка!
— Так ходімо ж, телепень, — захрипів тато. — Тільки б повернути квиток, я тобі сотню їжачків куплю...
— Ні... — ревів Славік. — Не купиш... Сенька і так не хотів мінятися, я його ледве вмовив...
— Теж, видно, мислитель! — єхидно сказав тато. — Ну, швидко!..
Сіні було років вісім. Він стояв посеред двору і зі страхом дивився на грізного тата, який в одній руці ніс Славіка, а в іншій — їжака.
— Де? — запитав тато, надвигаясь на Сєню. — Де квиток? Кримінальник, візьми свою колючку і віддай квиток!
— У мене немає квитка! — сказав Сеня і затремтів.
— А де він?! — закричав батько. — Що ти з ним зробив, лихвар? Продав?
— Я з нього голуба зробив, — прошепотів Сеня і заскиглив.
— Не плач! — сказав папа, намагаючись бути спокійним. — Не плач, хлопчику... Значить, ти зробив з нього голуба. А де цей голубок?.. Де він?..
— Він на карнизі засів... — сказав Сеня.
— На якому карнизі?
— Он на тому! — і Сєня показав на карниз другого поверху.

Папа зняв пальто і поліз по водостічній трубі.
Діти знизу з захопленням спостерігали за ним.
Два рази тато зривався, але потім все-таки доповз до карниза і зняв маленького желтенького паперового голуба, який вже злегка розмокнув від води.

Спустившись на землю і важко дихаючи, тато розгорнув квиточок і побачив, що він випущений два роки тому.
— Ти його купив? — запитав тато у Славіка.
— Ще у другому класі, — сказав Славко.
— А коли перевіряв?
— Вчора.
— Це не той тираж... — втомлено сказав тато.
— Ну і що ж? — сказав Славко. — Зате всі циферки сходяться...
Папа мовчки відійшов убік і сів на лавочку.
Серце шалено стукотіло у нього в грудях, перед очима пливли оранжеві кола... Він важко опустив голову.
— Татку, — тихо сказав Славік, підходячи до батька. — Ти не сумуй! Семенко говорить, що він все одно віддає нам їжачка...
— Спасибі! — сказав тато. — Спасибі, Сеня...

Він встав і пішов до будинку. Йому раптом стало дуже сумно. Він зрозумів, що ніколи вже не повернути того щасливого часу, коли з легким серцем змінюють холодильник на їжака.

Автор: Григорій Горін

джерело: emosurf.com


Пов'язані інформаційні сюжети:
Новіші інформаційні сюжети:
Старші інформаційні сюжети:

 

Рекомендуємо

 

Наш партнер

          

Ведучий/Тамада

magic_woman_pink
Місце здається.
150 грн./міс.

Ми на Facebook